День української писемності та мови (сценарій виховного заходу для учнів 6 класу)

          - Нещодавно ще одним святом поповнився наш національний календар: 9 листопада – День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства ,,Просвіта” імені Тараса Шевченка. Крім того, у листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України ,,Про День української писемності та мови”. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

  Тож говоритимемо сьогодні про мову – одну із найвеличніших божих дарів недаремно сказано: ,,Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми – її приносять на вістрі ворожих списів”. Ще древні повчали: ,,Як балакаєш, так і тямиш!”, ,,Як розмовляєш, так і мислиш!” Справді, віддавна помічено: хто як говорить, той так і годен думати.

    Дуже часто нашу мову називають милозвучною, як спів солов’я, бо наша мова, немов барвистий український віночок, у якому вплетено різнокольорові стрічки. А якими словами ви б змогли описати мову?

Прочитайте:

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна і жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова!

-       Перший історик давньої слов’янської писемності – болгарський книжник Чорноризець Храбр (Х ст.) у книзі ,,Про письмена” виділив два етапи розвитку письма: перший – коли слов’яни були язичниками і користувалися рисками і зарубками, другий – після прийняття християнства, коли почали писати римськими і грецькими письменами. І так було до того часу, поки Кирило і Мефодій не створили алфавіт. До речі, вони переклали літературно-писемною мовою Пересопницьке Євангеліє.

-       Високий рівень духовної культури в епоху Київської Русі сприяв зародженню літописної творчості. Прадавній рукопис ,,Велесова книга” складався з дощечок мореного дуба, які були нанизані на ремінець. Це ,,підвішене письмо”. Варто згадати Нестора Літописця і його ,,Повість минулих літ” (Демонстрація книги).

(Звучить музика)

-       Історію ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем (Ліна Костенко).

-  Розвивалася українська мова і в епоху козацтва. 1632 року Петро Могила заснував у Києві першу академію, де виклад вівся українською мовою. Український народ прагнув до освіти. Але Україна була бездержавною. Правителі імперій, до складу яких вона входила, всіляко чинили опір українській мові.

- На шляху формування національної писемності та мови українському народові довелося здолати чимало перешкод. Після проголошення української незалежності, прийняття Конституції, прийнято Закон ,,Про мови”. Українська мова починає жити.

-       Мова – життя основа. Визначимо та осмислимо функції мови.

1.   Естетична

Мова лежить в основі всіх видів мистецтв. Погляньте на ці витвори живопису і висловіть враження від побаченого.

2.   Культороносна

Мова – носій культури народу. Лише за допомогою неї засвоюється пісні, звичаї.

Виконання пісні ,,Зеленеє жито”.

3.   Виражальна

За допомогою мови передаємо різні емоції, почуття.

(Демонстрація схематичних зображень дитячих облич, що виражають радість, зосередженість, сум)

4.   Пізнавальна

Мова дає багато інформації про минуле, сучасне, майбутнє.

5.   Мислетворча

Мова – засіб формування думки. Подумайте і скажіть:

Що у світі найшвидше? (Думка)

Що у світі наймиліше? (Сон)

Що у світі найситніше? (Земля)

Що найлагідніше? (Мамині руки)

6.   Номінативна (називна)

Назвіть предмети, які ви бачите в цій кімнаті, прізвища письменників, поетів, твори яких прочитали влітку.

7.   Комунікативна

Мова – найважливіший засіб спілкування між людьми і обслуговує усі сфери життя суспільства.

- Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання ,,Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

- Запам’ятайте, діти, що батьком української літературної мови вважаємо Т. Г. Шевченка. Його називають основоположником нової української літературної мови. Чому? Тому що він виступав як народний поет. Уперше у творах Шевченка українська мова забриніла величною силою. На його творах вчилися письменники-наступники: Марко Вовчок, Леся Українка, І. Франко та інші.

- Щоб любити мову, треба думати українською. Наша мова така багата, що, використовуючи лише одну літеру на початку кожного слова, можна написати ціле оповідання чи вірш. Послухайте поезію з далекого 1916 року.

Самотній сад

Сипле, стелиться сад самотній,

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорботний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить…

                                               (Богдан Костів)

-       Спробуймо написати вірш ,,Про себе” і ,,Про нас”.

Вірш про себе

Я ……………………………………………………………………………...

(ваші дві найяскравіші характеристики)

Я б хотів знати……………………………………………………………….

(те, що вас цікавить)

Я чую…………………………………………………………………………

(уявний звук)

Я бачу…………………………………………………………………………

(уявна картина)

Я хочу………………………………………………………………………...

(реальне бажання)

Я………………………………………………………………………………

(повтор першого рядка)

Я ……………………………………………………………………………...

(ваші дві найяскравіші характеристики)

Я знаю………………………………………………………………………...

(істина, у якій ви впевнені)

Я стверджую…………………………………………………………………

(щось, у що ви вірите)

Я мрію………………………………………………………………………..

(те, про що ви дійсно мрієте)

Я намагаюся…………………………………………………………………

(те, до чого ви дійсно докладаєте зусиль)

Я сподіваюся…………………………………………………………………

(те, на що ви дійсно маєте надію)

Я………………………………………………………………………………

(повтор першого рядка)

-      Хто хоче зачитати свій вірш? (Діти по черзі читають свої вірші)

- Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, киця, жижа», – лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова!

- А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

- Отже, словесність початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова – зложиться мова!..    

-       Скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові ,,хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова ,,мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко. 

-       Ой яка чудова українська мова!
Де береться це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,
Ось така розкішна і гнучка, як мрія... 

-       А ви знаєте рідну мову? Ось ми зараз перевіримо. Відгадайте загадки.

Хто я?

В нас однакове ім'я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: "З дерев лечу".
Брат: "Я поштою примчу".
(Лист)

Двоскладове, яснокриле,
Світу я тепло даю.
І тоді я людям миле,

Коли другий склад гублю.
(Сонце, сон)

-       До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)

-       Назва якої птиці складається з 40 «а» (Сорока)

-       В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час

Від дощу чи від спекоти

Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи.

Не бояться плину рік,

Суховію, вітра реву.

Хто ж вони такі?

(Дерева)

-       Як написати одним словом з чотирьох букв словосполучення "суха трава" (Сіно)

-       Що стоїть посеред Києва? "є"

-       Чим вечір кінчається, а ранок починається? "р"

-       У небі одна, а в баби дві? "б"

-       А чи знаєте прислів'я про мову? Продовжте прислів’я.

Слово до слова – ... (зложиться мова).

Лагідне слово – ... (ключ до серця).

На чужий роток – ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки  ламає).

Слово – не горобець,... (вилетить – не впіймаєш).

Слухай сто разів, ... (а говори раз).

Хто хоче більше знати,... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово – ... (душу).

Від гарних слів... (язик не облізе).

Умієш говорити – ... (умій слухати).

Краще мовчати... (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

– Поясніть значення фразеологізмів.

Як сніг на голову – зненацька, несподівано;

Горло драти – кричати;
Води в рот набрати – мовчати;
Пекти раків – червоніти, соромитися;

Повісити носа – засумувати;

Плутатися під ногами – заважати;

Байдики бити – ледарювати, лінуватись.

-       Багата наша мова на чарівні слова.

Сійся-родися ніжне "будь ласка",
Вдячне "спасибі", "вибач" тремтливе.
Слово у серці, як зернятко в ниві.
"Доброго ранку",
"Світлої днини"
Щиро даруй ти людям, дитино.

-       Молодці, знаєте рідну мову. Але є люди, які її цураються. Ось як про це пише Павло Глазовий.

                                        КУХЛИК

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть
Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего?
Я не понімаю?!"
– Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
– Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
– В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра і бідова.
– У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.

-       Сьогодні нам, українцям, треба плекати рідну мову. Ми маємо свою державність, відчуваємо себе нацією. Мова – це душа народу. Якщо в людини забрати мову, вона перестане бути Людиною.

-       Ми повинні говорити чистою мовою, а не суржиком. Разом – ми сила! Швидко проминуть дитячі роки. Але сподіваємось, що у вашому серці назавжди залишиться любов до рідної мови. Ви станете високоосвіченими людьми. Вивчайте рідну мову, це допоможе вам у спілкуванні. Проте пам’ятайте про силу рідного слова: ,,...словом можна вбити, словом можна врятувати, можна полки за собою повести”.