Стадії навчання за методикою розвитку критичного мислення

Майбутнє відкрите для тих, хто критично пропускає через себе інформацію, аналізує її та відбудовує свої власні реальності.

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу.

Методика орієнтується не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку. Навчання здійснюється у три стадії:

1) виклик;
2) осмислення;
3) рефлексія.

Перша стадія – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього використовую різноманітні прийоми: мозковий штурм, висунення різних версій відносно досліджуваного матеріалу тощо. На основі наявних знань учні можуть будувати свої прогнози, визначати цілі пізнавальної діяльності на уроці. Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня. 

На першій стадії використовую такі прийоми «Асоціація на дошці» під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття). Це може бути запис понять, квітка, прямокутник.

Якщо основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно використовувати методичні прийоми «Класифікація» та «Альтернатива». Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.

Після заслуховування відповідей трьох–чотирьох учнів організовую фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної  діяльності учнів.

Як варіант: вивчення поезії  «Крила» Ліни Костенко (7 клас), який допомагає окреслити мету уроку. Після цього учнів безпосередньо залучають до занять – кожному пропонують у формі творчої роботи визначити власні цілі. Відповідь на питання: «Як би ви скористалися крилами, якщо мали б їх?»

Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу – це стадія реалізації змісту. Метою етапу виступає розвиток творчого критичного мислення; навичок самостійної роботи; пошукової та продуктивної евристичної діяльності. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття ,,текстˮ варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учня з новою інформацією я застосовую наступні прийоми: читання тексту з зупинками, маркірування тексту символами, складання таблиць, графічні організатори інформації тощо.

При роботі з текстовим матеріалом використовую такі методичні прийоми як «Шерлок Холмс», де учням пропоную швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом, «Шпаргалка», «Мовник»; при вивченні основних понять -  «Місткий кошик», «Павучки», «Понятійний диктант»; при вивченні нової теми для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом – «Асоціативні схеми» або «Гронування», «Моя презентація» й підсумовуючи вивчене, учням пропоную створити образ літературного героя за даною схемою.

Третя стадія – міркування або рефлексії. Мета етапу – персоналізувати знання; забезпечити міцність, глибину знань; усвідомити, осмислити актуальне знання та способи пізнавальної діяльності. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем тощо. Результат цього етапу полягає в усвідомленні способів набуття та обробки інформації, корекції своїх установок, дій, розмірковувань.

Методичні прийом «Доміно», «Портрет», «Створи тест», використовую на етапі закріплення.

Таким чином, під час навчання за методикою розвитку критичного мислення учні повинні пройти через три стадії в опануванні матеріалом, оскільки кожна з них відбиває відповідну ланку процесу засвоєння:сприйняття → осмислення → застосування.